Чи буде розділена земля Божа?

У червні цього року Організація Об’єднаних Націй проголосує за майбутнє Юдеї та Самарії. Очікується, що більшість країн-членів схвалить резолюцію, яка порадить відібрати цю частину Святої Землі в Ізраїлю.

Світова спільнота використовує різні терміни для позначення цієї території. Вони називають її «Західним берегом», «окупованими територіями» або «палестинськими територіями».

Вона була частиною Британського мандату на Палестину (1922-1948), що передбачав заснування єврейського національного осередку. У 1947 році арабські країни не прийняли так званий план поділу, оскільки відмовилися визнавати єврейську державу. В результаті розпочалась війна, і Йорданія окупувала територію Юдеї та Самарії. Окупація Йорданією і подальша анексія були визнані лише Великою Британією і Пакистаном і тривали до 1967 року. Коли того ж року численні арабські держави напали на Єрусалим, намагаючись знищити Ізраїль, Ізраїль завоював цю територію і навіть більше. Ізраїль був готовий віддати територію Юдеї та Самарії в обмін на мир і визнання, але його пропозиції були неодноразово відхилені. Виникає логічне питання: чому ж тоді «така бажана» палестинська держава не була створена між 1948 і 1967 роками? Одна з причин — тому що так званий «палестинський народ» як національна ідентичність ще не сформувався.

Серце Ізраїлю

У Біблії Земля Обітована називається Божою спадщиною. По суті, вона навіть не належить самому Ізраїлю (Лев. 25:23). Отже, ізраїльтяни не мають права чинити на ній усе, що заманеться. Вона дана Божому народу, щоб жити там у присутності Бога і шанувати Його. Це Божий плацдарм на землі, центр світу, де одного дня прийде Боже Царство, а храм стане домом молитви для всіх народів. Мудреці Сіону стверджують, що саме тут був розташований первісний рай. І справді, на це вказують численні біблійні натяки. Наприклад, в Ісаї 51 говориться про землю, яка була зруйнована і знову стане Едемським садом (Іс. 51:4). Бог називає її центром світу (Єз. 38:12).

«Біблійне серце Ізраїлю глибоко пов’язане з ідентичністю єврейської держави».

Земля Обітована є святою, відмінною від решти світу, Божі очі постійно дивляться на неї (П. Зак. 11:12). Можна сказати, що ця земля має три рівні святості. Перший рівень — це пустеля на півдні з Мертвим морем і Галілея на півночі з джерелами Йордану, озером Кінерет і горою Гермон, а також прибережна смуга з Яффо та Кесарією. Другий рівень — це серце Ізраїлю, земля, де відбувалися визначні події біблійної історії: Ґілґал, Бет-Ел, Хеврон — місто, де поховані Авраам, Сарра та інші прабатьки і праматері; Віфлеєм, де жила Рут і народився Давид. Там також є гори благословення і прокляття — Ґерізім і Евал, на яких Ісус Навин проголошував заповіді Божі перед усіма племенами Ізраїлю; Сихем і Шіло — там, де стояла скинія, і де юний Самуїл служив перед Господом. Ці місця — це духовне й історичне серце Ізраїлю, основа єврейської ідентичності. Але третє, найсвятіше з усіх, це Єрусалим, місто великого Царя.

Топографічна карта Ізраїлю. Вирізка з моделі рельєфу сектора Гази та Західного берега. Авторські права: Центральне розвідувальне управління 1994 | Фото: Бібліотека Конгресу, Відділ географії та картографії

Сіон

Коли йдеться про палестинські території, багато християн, мабуть, не усвідомлюють, що стародавнє місто Єрусалим також є частиною території, яку ООН хоче віддати палестинцям. Саме там пророкували Ісая та Єремія, там, на Храмовій горі, був Божий дім на землі. Саме на гору Оливну повернеться Месія. Саме в цьому місті був розп’ятий і воскрес із мертвих Ісус. Саме там зійшов Святий Дух. Саме звідти прийде Боже Царство. Саме туди зійде новий небесний Єрусалим. Немає іншого місця у світі, що було б настільки святим і настільки важливим. Але зовсім скоро євреям може бути заборонено там перебувати. Адже палестинська держава, яка планується, стане державою апартеїду.

Це духовна війна. Після Аушвіца, знищення Божого народу, місто, навколо якого обертається майбутнє світу, тепер має бути вирване з Божої землі. Такий план у правителя світу.

Бог знає

Господь знає віковічне прагнення Свого народу до Сіону: «Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай відмовить мені правиця моя. Нехай прилипне мій язик до піднебіння, якщо не згадаю про тебе, Єрусалиме, – якщо не вважатиму тебе джерелом моєї радості» (Пс. 137:5,6).

Однак один із пророків Ізраїлю пророкує, що земля буде розділена між народами. В книзі пророка Йоіла Бог говорить: «Вони поділили Мою землю» (Йоіл 4:2). І Господь каже, що народи намагатимуться вигнати Єрусалим з його місця (Зах. 12:1-6).

Ми живемо в надзвичайно пророчий час, Бог запитує нас, що ми будемо робити тепер, коли світ все це замислює? І ми задаємося питанням, що зробить Господь? Чи зруйнує Він задум народів і змарнує думки народів? (Пс. 33:10). Чи, можливо, ми вже стоїмо на порозі нової епохи — і Святий Ізраїлю ось-ось з’явиться у славі перед брамами Сіону? (Зах. 14:4 і 5).